Відносини між чоловіками та жінками

Статеві стосунки

Ми часто недооцінюємо величезне значення людських стосунків і необхідність їх збереження. Тільки людина з високим рівнем енергії, яка готова проявляти турботу і внутрішню відданість, може побудувати міцну родину та створити теплі стосунки з оточуючими. Навпаки, внутрішній споживач не тільки не будує стосунки, а й "висмоктує" життєві сили з іншого.

Енергія жінки, призначена для виховання дітей, значно сильніша за поверхневу енергію чоловіка. Чоловік — стратег; його енергія тонша, але він зовні та стратегічно сильніший. Ось чому чоловіки історично були відповідальні за пізнання світу: вони ходили до храмів і молилися, тоді як жінки залишалися з дітьми. Чим більше чоловік молився, вірив у Всевишнього і вчився відсторонюватися від мирських речей, тим легше він йшов на смерть, захищаючи свою родину. Якщо чоловік поклонявся лише своїм бажанням та сексуальній пристрасті, не вірячи у Вищі Сили, він ставав боягузом, нездатним подолати власні пристрасті та захистити свою родину. У такому випадку родина руйнувалася, а діти деградували. Таким чином, ідея стратегічного пізнання світу та виховання завжди належала чоловікові, який стратегічно виховував жінку та дітей, тоді як жінка виконувала інші завдання.

Коли чоловік був вірним, мав стратегічно правильне ставлення до світу і був готовий померти за свою сім’ю та дітей, тоді у нього були ласкаві дружини та багато здорових дітей. Однак, коли релігія у світі слабшала, чоловіки почали деградувати. Західна ідея поклоніння споживацьким бажанням призвела до того, що чоловіки втратили віру і перестали мислити стратегічно. Стратегічна деградація чоловіків призвела до того, що влада перейшла до жінок. Жінки почали захоплювати владу всюди, і це ознака краху цивілізації. Це природний, але тривожний процес. Хвороби часто виникають у жінки з викривленою енергією, викривленою через те, що чоловіки перестали бути вірними і боятися гріха. Це взаємний процес: чоловік руйнується в одній сфері, жінка — в іншій.

Чому чоловіки перестали вірити і розчарувалися в релігії? Уявіть собі будинок, фундамент якого розрахований на три поверхи. Жадібний домовласник будує п'ять, і весь будинок починає тріщати. Це означає, що потрібно або знести два поверхи, або зміцнити і розвинути фундамент і стіни. Так само інформація і рівень любові, які давала релігія до пришестя Христа, були вичерпані. Цивілізація, що швидко розвивається, перевищує нашу здатність любити. Наш технічний потенціал, розвиток наших здібностей і свідомості, набагато перевершили запаси нашої любові і моралі. Це означає, що або ми повинні терміново зупинити розвиток цивілізації, обмежити його і зосередитися на моралі та душі, або ця будівля обвалиться. На щастя, багато хто, хто розуміє неминучість краху, починає зупинятися, менше думати про бізнес, справи, кар'єру, а більше про душу. Така тенденція спостерігається в усьому світі, і це нормально.

Якщо чоловік перестає дбати про свою душу, то жінка повинна "знищити" його своєю енергією, так само як недбалий вихователь страждає від погано вихованого учня. Це нормальний виробничий процес. Щоб діти народжувалися здоровими, у них мають бути добрі та люблячі матері. Але щоб такі жінки існували, має бути чоловік, який вірить у Вищі Сили і готовий померти за любов та свою родину. До цього ми неодмінно повернемося і досягнемо цього. Якщо ні, то не буде ні чоловіків, ні жінок, ні дітей.

Жінка дуже легко може "пробити" свого чоловіка: достатньо їй погано про нього подумати, і він починає "розсипатися". Якщо чоловік занадто піклується про жінку, лестить їй, боїться образити її у стосунках, постійно робить компліменти тощо, він робить її дедалі ревнивішою. Він прив'язує її до стосунків, до сексуальності, до певних моментів таким чином, що коли вона починає "знищувати" його цією ж ревнощами, він не може і не повинен захищатися. Ми відповідаємо за тих, кого псуємо.

Тому, якщо чоловік псує жінку сам, підкріплюючи її прихильності надмірною турботою, стабільністю, не дозволяючи їй пережити жодного дисбалансу, то чим більше він потурає її бажанням, тим сильніше вона його ненавидітиме, тим сильніше вона його "руйнуватиме", і він захворіє і помре.

З дитиною діє та ж схема. Якщо ми виховуємо її з невеликим викривленням, прив'язуючи її до чогось (принципів, благополуччя чи бажань), то потім ми за це розплачуватимемося. Отже, правильне виховання дітей – це гармонійне виховання, яке насамперед передбачає приведення до ладу душі та світогляду, а потім уже всього іншого.

Справа в тому, що в сім'ї повинні бути два полюси: один — доброта, тепло, позитивні емоції, а інший — негативні емоції. Тільки коли присутні обидва полюси, дитина розвивається гармонійно.

У неповній сім'ї, де жінка сама, вона змушена виконувати роль обох батьків. Оскільки доброти та ласки не завжди вистачає для виховання дитини, вона здебільшого стає "цербером" і виконує роль чоловіка. Їй важче поєднати обидві ролі матері та батька, при цьому роль матері дедалі більше відходить на другий план, що призводить до ситуації, схожої на дитячий будинок.

Чому у дітей з неповних сімей, тобто з дитячих будинків або вихованих самотніми матерями, виникають проблеми? Дитина повинна розвиватися правильно. Щоб пізнати Божественне, вона має відчути любов. Для цього необхідні два полюси: любов і тепло, а також покарання і суворість.

У дитячому будинку є тільки суворість і покарання. У таких умовах дітям потрібно давати релігію, щоб, звертаючись до Всевишнього на тонкому плані, вони отримували любов. Коли вони отримують лише покарання, це призводить до катастрофи. Покарання без любові вбиває любов. Випускники дитячих будинків – це 60% злочинців, 35% самогубців, наркоманів тощо. Такою є статистика.

Повинні бути чоловічий та жіночий принципи. Батько — суворий і справедливий, який принижує людське. А мати — добра, прощаюча і підтримувальна, яка підсилює. Якщо мати поводитиметься як батько, дитина буде загальмованою, невпевненою в собі, нещасною і хворою. Якщо батько поводитиметься як мати, потураючи бажанням дитини, то це буде духовний інвалід, негідник, лиходій, який топтатиме всіх і все. Саме тому виникають проблеми у дітей у неповних сім'ях. Щоб батько і мати створили в сім'ї чоловічий і жіночий принципи та віру у Вищі Сили, вони повинні давати енергію любові і одночасно принижувати людське. Це те, що відбувається з дитиною при правильних батьківських стосунках. Однак, оскільки мати все ж таки є позитивними емоціями та енергоподачею, а батько — більш жорстким і суворим принципом, то дитина підсвідомо більше тягнеться до матері, більше від неї залежить, і її енергія, відповідно, сильніше впливає на дитину.

Мати-одиначка змушена виконувати і чоловічу, і жіночу ролі, і їй у жодному разі не можна їх змішувати. Як тільки вона їх змішає, дитина "розвалиться", бо перестане щось бачити у своїй матері. Тому треба чітко виконувати роль батька і не змішувати її з роллю матері, навчаючи дитину вірити у Першооснову, у Вищий Альтруїзм. Тоді дитина витримає і прийме цю чергування ролей та буде вихована нормально.

Ви не підозрюєте, наскільки сильна енергія жінки. Вона повинна народжувати дітей, вона повинна їх виховувати. Тому енергетична ємність жінки вища, і тому вона легко "вбиває" чоловіка. Через це чоловіки часто стають слабкими, алкоголіками, щоб принизити, зменшити прив'язаність жінки до матеріального і тим самим зменшити її агресію. Виявляється, якщо вона відпустить свою прив'язаність до ідеалів, то завтра він просто стане героєм. Але поки вона думає: "Який негідник, який хлопець... Яка я супержінка, а який він чоловік", тоді він, щоб вижити, буде "ганчіркою".

Якщо чоловік — "ганчірка", а жінка — "чоловік", то він повинен любити і пестити дітей, а мати повинна їх "лякати". Чоловік — це не фізіологія, це функція. Якщо чоловікові немає потреби захищати, ризикувати життям тощо, якщо жінка сама починає брати на себе цю функцію, тоді чоловіка легко розбестити і зіпсувати. Тому, коли жінка каже: "Ну, він не хоче працювати, а я горбачуся", ну! Тоді ви теж починайте імітувати слабку жінку. Скажіть, що грошей зараз немає. Заощаджуйте гроші так, щоб він не знав. Зробіть заначки, зрештою. Нехай він метушиться. Тобто, його потрібно виховувати як дитину. Можливо, якщо чоловік — "ганчірка", то винна його дружина. Водночас, коли вона дивиться на нього і каже: "Фе, що це таке", він залишається живим. Тому що його стан принижує прив'язаність дружини до ідеалів і, як не дивно, тим самим знижує її агресію. Чоловік просто хоче вижити.

Чому в Біблії сказано: "Нехай дружина боїться чоловіка"? Це означає, що жінка повинна поважати свого чоловіка, що б не трапилося. Що це дає? Яким би несправедливим він не був, як би не ображав, вона повинна зберігати любов і повагу, і тоді "очищення", що приходить через чоловіка, призведе до того, що діти будуть здоровими. Якщо жінка не витримує цього "очищення" і починає засуджувати чоловіка, то засудження чоловіка є, на підсвідомому рівні, засудженням батька і Творця. Бо існує план, де всі чоловіки пов'язані між собою; Першооснова чомусь не моделюється через жіночий принцип, хоча у найвищому аспекті головні Тато і Мама мають абсолютно всі іпостасі.

Жінка, яка під час вагітності не змогла стримати себе від критики чоловіка, народжує дитину з диявольськими схильностями, дуже жорстоку. Тому що найвища жорстокість походить від прив'язаності до вищих планів, духовності, ідеалів. Вона народжує дитину з можливою шизофренією, аутизмом, інвалідністю... будь-чим. Це елементарний механізм. А в Біблії є лише один рядок: "Нехай дружина боїться чоловіка".

З іншого боку, завжди існувало в людстві поняття шляхетного ставлення до жінки, і образити чи принизити жінку – це один з найбільших злочинів для нормального чоловіка. Чому до жінки має бути шанобливе і поблажливе ставлення? Тому що будь-яке "очищення" приходить через протилежну стать. Ніхто не може завдати більшої образи та болю, ніж жінка. Тому найбільше "очищення" може прийти через жінку. Якщо чоловік правильно вихований у кодексі честі, він зможе прийняти біль від жінки, і тоді він врятує свою душу, приведе її до ладу, і у нього будуть здорові діти. Відсутність моралі – це знищення інших людей.

Оскільки жінка народжує, вона повинна більше зосереджуватися на почуттях, тоді як чоловік повинен зосереджуватися на духовності та думках. Чим освіченіша жінка, чим більше вона думає, і чим духовніша вона, тим менше шансів у неї народити здорову дитину. Тому що їй важче прийняти крах майбутнього. Тому в житті ситуації завжди змушували жінку бути прагматичною, бути реалісткою, так би мовити, викручуватися з різних ситуацій і не чіплятися за принципи або порушувати їх заради виживання, заради життя тощо. І в цьому є певний резон.

Лідер, "тиран" — це завжди чоловічий принцип. Отже, коли жінка бере на себе функції чоловіка, стає лідером, іде в духовність, її енергія тонкого плану перероджується, і починається її чоловічий принцип. Вона перестає народжувати. У неї немає дітей. Вона починає "тиснути" на всіх. Вона стає жорсткою тощо. Тобто вона виконує функції лідера. Чоловік — зовнішній лідер, жінка — емоційний та внутрішній лідер. Відбувається розділення лідерства. І зовнішнє лідерство, агресія, придушення — це суто чоловіча тема. Як тільки жінка йде цим шляхом, починає займатися бізнесом, тоді все. Тепер будь-яка жінка на Заході "виб'є" будь-якого чоловіка за їхніми законами. Тож звідки ж тоді взятися нормальним чоловікам?

Жінка не обов’язково повинна поступатися чоловікові у всьому і пригнічувати себе. Жінка може і повинна бути егоїстичною, примхливою, вимагати від чоловіка турботи про неї, давати їй гроші тощо. Це нормально. Тобто енергія бажань не повинна придушуватися, але турбота про свою тваринну природу повинна бути стриманою. У разі повної відмови від своєї тваринної природи відбудеться самознищення.

Чоловік, який взаємодіє з жінкою, повинен запалювати в ній прекрасні почуття, і тоді відбувається трансформація. Якщо чоловік не дарує квітів, не робить компліментів, а навпаки, пригнічує це високе почуття і зводить його лише до сексуального, то відбувається блокування в області його пупка. І чим вища його сексуальна енергія, тим сильніше його "розриває". Тоді він стає або агресором, або імпотентом, оскільки для виживання внутрішня сила повинна впасти.

Якщо все зводиться суто до статевого акту, тоді й діти страждають. Наприклад, у повії, з якою, по суті, немає про що говорити, енергія погано трансформується і йде в тваринну природу. Оскільки тонкі плани не формуються, а вони необхідні для формування дитячих душ, їхніх почуттів і долі, то енергетичний фон та можливості дітей повії знижені. Біблія говорить: "Діти блудниці прокляті до дев'ятого роду".

Як чоловік реагує на жінку? Він дає почуття, сканує жінку і отримує відображення своїх почуттів назад. Чоловік дає енергію в трьох позиціях: тваринній, людській та божественній. Він послав її їй, і повертається лише тваринна. І це повернення тваринної енергії від жінки визначає ставлення чоловіка до неї. Як визначається аристократка? За тим, як до неї ставляться. Тому, як не дивно, жінка, яку ґвалтують, сама програмує всіх так, щоб вони реагували на неї лише на тваринному рівні. І це насильство. Він хоче її покласти, а вона відмовляється, і запускається механізм елементарних тваринних стосунків, де самець залазить на самку.

Інформаційні аспекти передують матеріальним – це польовий генотип. Жодна жінка ніколи не народжує від одного чоловіка, навіть якщо вона йому абсолютно вірна. Тому що будь-яке її захоплення – це вже інформаційний відбиток іншої людини в її енергетичній плазмі, і в цьому немає нічого страшного. Розвиток Божественного – це завжди протилежності. Тому, з одного боку, закохана жінка отримує приплив нової інформації через стосунки, яку їй ще потрібно вчасно відфільтрувати. З іншого боку, якщо жінка "кидається" на кожного чоловіка, то порушується поле майбутньої дитини.

Ось, наприклад, молоде подружжя, де відбувається формування енергії майбутньої дитини. У них ще не було дітей. У цей момент вона захоплюється іншим, і цей інший на тонкому плані несвідомо починає "вбивати" конкурента — майбутню дитину. Відбувається її руйнування. Виявляється, подружня зрада до зачаття дітей може призвести до появи хворих дітей. Однак, якщо жінка шалено закохана в чоловіка, якщо її поклоніння дуже сильне, тоді якщо вона не дивиться ні на кого іншого, якщо у неї не виникає навіть сексуального потягу до іншого, тоді повна одержимість чоловіком призведе до смерті дитини. А зради та флірт виникають тоді, коли є внутрішня дисгармонія. Тому для релігійної людини, для людини, яка усунула залежність від усього, нормальними стосунками будуть один партнер, любов до нього.

Спочатку ми фіксуємося на коханій людині, починаємо ревнувати і ненавидіти, а потім щось штовхає нас на зраду, тому що ми не можемо витримати почуття ревнощів. Отже, перша ланка – це одержимість коханою людиною. Водночас, вимагати від іншого те, що ми вимагаємо від здорової людини, – це велика помилка.

Якщо жінка сильно сконцентрована на успішній долі, то якщо чоловік зробить її щасливою, він "уб'є" її душу, її дітей і себе. Тому чоловік повинен бути бідним поруч з такою жінкою. Тобто, якщо жінка не може прийняти втрату грошей, не може прийняти приниження або скрутні життєві умови, і постійно незадоволена долею, кажучи, що її лають, то її чоловік не має права бути багатим, її син не повинен хотіти працювати. Схема дуже проста. Чим більше ми обурюємося долею, тим менше людей навколо нас мають право бути щасливими, мати стабільність тощо.

Отже, виховання іншої людини – це завжди любов і біль. Без болю немає змін. Якщо ми уникаємо болю, то ми просто не зможемо більше виховати іншу людину або себе. Спостерігайте за собою в нормальній ситуації. Якщо ви не можете бути щирими у своїх почуттях, не обов'язково словами, то у вас вже є проблеми.