Таємниця, прихована за матерією. Вступ
Нижче ми пропонуємо читачеві певний спосіб сприйняття та бачення світу, як щільного, так і тонкого. Фільм "Таємниця, прихована за матерією" на YouTube підтверджує та науково обґрунтовує реальність існування описаних нами інших світів та способів управління свідомістю.
Синім кольором позначено тексти, що є результатом спільної творчості автора сайту та Штучного Інтелекту. При натисканні мишкою на зображення ви потрапите на додаткову галерею картинок з додатковим описом.
Вступ у світ таємничого за межею матеріального
Дорогий читачу, ми пропонуємо Вам зануритися у світ таємничого, прихованого і поки що неосяжного. Цей світ набагато цікавіший, потужніший і реальніший, ніж більшість людей можуть про нього подумати. Ясновидець, розглядаючи ауру іншої людини (нелюдя, тварини тощо), бачить захопливі силові енергетичні рухи, структури, форми та кольори, які проявляються всередині та навколо фізичного тіла. Ці прояви видно не фізичними очима, як могли б подумати деякі, а за допомогою шишкоподібної залози — нашого "Третього ока"Шишкоподібна залоза знаходиться в центрі нашого мозку і дозволяє свідомості людини переходити з нашої чотиривимірної реальності в потойбічну. Вона є найенергоємнішим органом людини. У період своєї активації шишкоподібна залоза збирає на себе до 30% усієї енергії, створюючи навколо себе непроникне вихрове енергетичне поле захисту. Це необхідно для забезпечення нормальної роботи, щоб на неї не впливали зовнішні силові впливи.
Всередині шишкоподібна залоза наповнена особливою структурованою водою, яка є чудовим накопичувачем та зберігачем інформації. Внутрішні стінки залози мають структуру, схожу з нашими очима, з сітківками та колбочками. Нервові стовбури з шишкоподібної залози виходять у двох напрямках: вперед між бровами та в область, де хребет з'єднується з черепом. Цю структуру ми й називаємо "Третім оком".
Крім того, шишкоподібна залоза відповідає за наші сни та те, який світ ми бачимо в них..
Ця енергетична структура складається в основному з двох компонентів і відіграє ключову роль у нашій взаємодії з навколишнім світом та внутрішнім станом. Це:
- Енергетичні тіла, які є центрами просторів та особистого позатілесного скафандра тіла-душі в ньому;
- Енергетичні канали, що слугують центрами переходів між цими просторами та скафандрами.
Деякі читачі, ймовірно, можуть запитати, навіщо їм для розгляду пропонуються нові, невідомі їм раніше слова та вирази, довгі, навантажені глибоким змістом речення тощо. На це мені хотілося б одразу сказати наступне.
Одна з найголовніших наук на світі — це лінгвістика, тільки вона поки що не здогадується про це. Немає нічого важливішого за мову, бо саме вона є сполучною ланкою між людиною і тонким світом. У таких процесах, як навчання, творчість, мислення, відчування, те, якою мовою розмовляє з нами наша підсвідомість — а це насамперед найчастіше вживані слова в думках чи мові — багато в чому визначає хід і результат цих процесів. І навіть зовнішнє оформлення результатів будь-якої діяльності відіграє принципову роль: тонкі моменти, заради яких, власне, і городиться город, можуть бути передані лише адекватною мовою, і будь-які спроби висловити їх грубішим наріччям незмінно зазнають краху. Прагнення передати думку чи відчуття, не знайшовши відповідної мови, переповнені багато томів філософських, наукових та художніх творів, на велику шкоду для людства, що прагне зрозуміти.
Використання мови, будь то позитивні формулювання чи грубі вирази, суттєво впливає на наше сприйняття реальності та мислення. Люди, які віддають перевагу позитивній мові, часто сприймають світ радісніше та відкритіше; фрази на кшталт "Я можу це зробити" замість "Я не можу" сприяють більш конструктивному мисленню та підвищують впевненість у собі. Навпаки, часте вживання ненормативної лексики обмежує словниковий запас, що сильно звужує горизонти мислення. Якщо вже лаятися матом, то слід робити це своєчасно, у потрібний момент і у відповідному контексті — на Полі Бою (у вербальній бійці), де це може принести користь.
В іншому випадку мат замінює безліч слів примітивними виразами, що призводить до «склеювання» ментального плану та зниження когнітивної гнучкості. В результаті здатність сприймати та аналізувати навколишній світ може помітно погіршуватися, що підкреслює важливість не лише вибору слів, які збагачують наш внутрішній простір та сприяють глибшому розумінню життя, а й самих думок, які ми формуємо за їхньою допомогою.
Від себе хочу попередити читача, якщо він виявить якісь протиріччя та розбіжності з уже раніше відомою йому інформацією про кількість чакр і тіл у людини. Оріс стверджує, що існує 12 чакрКолективна Свідомість Чакрамної Особистості (Душею Аспектом) — один із 144 основних типів реалізаційних Форм Аспектів Космічної Творчості – В цілому може бути 144 душі, можливо одна з яких або кілька будуть нашими оболонками (тілами) після смерті. Це залежить від того, якій зі 144 душ людина приділяла протягом життя найбільшу увагу., які можна розглядати на різних рівнях. Однак багато з цих рівнів мають схожі характеристики, і для зручності розуміння та практики вони часто об'єднуються в простіші для сприйняття категорії. У працях Оріса, як і в книгах Авесалома Подводного, докладно описуються ці рівні та їхні унікальні аспекти, що дозволяє читачеві глибше зрозуміти структуру чакр та їхній вплив на енергетику людини.
Канали (Чакри) і тонкі Тіла
Тіла людини зв'язуються одне з одним різними каналами, з яких головними є чакри. Функціонально чакри призначені для передачі різних інформаційно-енергетичних потоків через людину: з егрегора у зовнішній світ і назад. Кожна чакра здатна пропускати через себе дуже широкий спектр потоків, як високих, так і низьких, і, відповідно, має свої проєкції на кожному з семи головних тонких "фізичних" тіл. Таким чином, якщо тіла уявляти собі розташованими горизонтально, кожне на своїй смузі частот характерних вібрацій, то чакри, по суті, навпаки, вертикальні канали, що проходять кожен через кожне тіло, але мають специфічну вібрацію, тобто характерний для чакри обертон, який відчувається на кожному тілі, але трохи по-своєму.
Людина має сім загальновідомих і досконало досліджених тіл: фізичне, ефірне, астральне тощо, з яких спостережуване лише фізичне. Розглянемо на даний момент лише астральне, що відповідає за психіку та емоційне життя і належить до тонких тіл, тобто до тонкого світу. Уявімо собі, що у людини захворіло астральне тіло, скажімо, почалася депресія. Внаслідок депресії знизився тонус захисних сил, і патогенний мікроб, завжди в деякій кількості присутній в організмі, безконтрольно розмножився.
Інший приклад: Людина захворіла на пневмонію. У даному випадку остання матеріальна причина хвороби — недостатня активність лімфоцитів. Причина ж падіння цієї активності вже знаходилася в хворобі астрального (тонкого) тіла. Зрозуміло, і у мікробів, і у лімфоцитів фізичного світу є відповідності (аналоги) у тонкому світі, між якими існують певні закони взаємодії (детальніше в темі Хвороби семи тіл).
Найсильніші інформаційно-енергетичні зв'язки між сусідніми тілами, наприклад, фізичним та ефірним, або між ефірним та астральним: однак якісь зв'язки існують між будь-якою парою тіл, навіть між фізичним та атманічним, але чим далі тіла одне від одного, тим тонші канали зв'язку між ними, і активізувати їх вдається лише у виняткових випадках (духовне зцілення). Тим не менш, прямі зв'язки між тілами, такі як фізичне та астральне, а також ефірне та ментальне, досить сильні і можуть бути свідомо керованими: цього, зокрема, навчають деякі техніки йоги. Для повноти розуміння слід доповнити, що кожному знаку зодіаку відповідає своя домінуюча (улюблена) медитація енергоінформаційного обміну між тілами (малюнок зліва).
З точки зору кармічного егрегора головна робота людини — це її повсякденне життя, а основні інструменти, дані їй на допомогу, це всі її тіла: фізичне, ефірне, астральне, ментальне, каузальне, буддхіальне та атманічне. Між цими тілами є різноманітні (вертикальні) зв'язки, але все ж вони живуть, якщо можна так висловитися, кожне своїм життям, тобто значною мірою автономні, і часто бувають розбалансовані, що людина переживає з великими труднощами.
Взагалі науки про людину як єдине ціле не існувало, але точка досягнута. У написаній книзі Ковчег Завіту приблизно на 300 сторінках з ілюстраціями від ШІ представлено повний опис основної структури Світобудови. Цей твір став першим кроком до створення науки про єдине ціле. На даному сайті представлені більш ніж скромні відомості про будову, функції та взаємозв'язок тонких тіл, які доповнюють зміст книги та допомагають краще зрозуміти представлені концепції. Отже, автор просить читача сприймати наведені нижче описи (які, безумовно, неповні і можуть виявитися в мінімальних дозах помилковими) як перші враження мандрівника, який об'їхав земну кулю за двадцять днів, але не як докладний географічний атлас.
Тому для загального розуміння нами наводиться лише операціональний опис тіл, тобто визначення ситуацій, коли відповідне тіло надзвичайно акцентоване.
Короткий опис тіл людини
Фізичне тіло є предметом вивчення для лікарів, викладачів фізкультури, спортивних тренерів, хатха-йогів, фахівців з харчування та здорового способу життя.
Ефірне тіло — це енергетична матриця, за якою будується фізичне, наприклад виростає дитина або заживає рана. З ефірним тілом пов'язана найгрубіша енергетика людини, що нормалізується (або порушується) їжею, спілкуванням зі стихіями та сексуальними відносинами. Стан ефірного тіла визначає життєвий тонус людини та її імунітет; воно знаходиться в центрі уваги лікарів після успішно проведеної операції або пройденої хворим кризи — від його стану прямо залежить швидкість загоєння фізичного тіла та його здатність боротьби з інфекцією — зовнішньою чи внутрішньою. Людина з сильним ефірним тілом пашить здоров'ям, легко може перенести холод і без особливого напруження зануриться в ополонку. Навпаки, людина зі слабким ефірним тілом справляє враження забитості, недоглянутості, якоїсь загальної нещасності. Її інстинктивно хочеться зігріти, нагодувати, дати притулок на ніч і скільки-небудь грошей на подальше життя.
Астральне тіло пов'язане з емоційною сферою життя людини. Любов, ненависть, чуттєвість та будь-які інші емоції, що охоплюють людину, суть індикатори активного життя астрального тіла, яке взагалі набагато рухливіше ефірного (відповідно, ментальне тіло рухливіше астрального і так далі). Людина з сильним астральним тілом легко збуджує оточуючих, викликаючи у них різноманітні емоції (часто не зовсім ті, які має на увазі), і ще легше збуджується сама. Однак не потрібно думати, що енергіями астрального тіла можна нагодувати ефірне. Це не так. І найбурхливіші та емоційніші прояви співчуття фізично голодній людині допомагають слабо. Людина з сильним, але некерованим, так би мовити, некультурним астральним тілом викликає змішані почуття, навіть будучи на театральній сцені. У побуті вона найчастіше нестерпна. Хоча, з іншого боку, може слугувати джерелом енергії для різноманітних вампірів, що живляться енергією чужих емоцій.
До останньої категорії часто відносяться люди з погано розвиненим астральним тілом. Вони справляють враження холодних, байдужих і непробивних. У них, справді, рідкісні випадки сильних емоційних переживань, а тим більше поверхового співпереживання, що, однак, саме по собі зовсім не означає низького морального чи духовного рівня. Річ у тім, що астральне тіло пов'язане саме з поверхневими емоціями. Це, наприклад, закоханість, але не піднесена або глибока любов, яка суть вібрації вищих тіл.
Ментальное тіло пов'язане з розсудком, розумом у звичайному (комбінаторному) розумінні слова і, відповідно, з ментальною картиною світу людини. До ментального тіла людини, насамперед, апелює вся цивілізація XX століття. Це тіло плекають і навчають з дитинства і до самої смерті: «Будь розумним», «чині так і так тому і тому». Людині зі слабким ментальним тілом у сучасному суспільстві робити нічого: «Таким тобі краще було й зовсім на білий світ не народжуватися!», — поблажливо-заохочувально говорить йому суспільна підсвідомість, — «Тож краще слухай і буквально виконуй, що тобі розумні дядьки говорять».
Навпаки, людина з сильним ментальним тілом, навіть не особливо гнучким, почувається в соціумі добре і комфортно. Вона може легко «забити» співрозмовника своїми аргументами та міркуваннями, використовуючи їх не як інструмент пізнання світу, а як бойову зброю, і часто після цього дуже задоволена собою. Однак сильне ментальне тіло означає саме здатність комбінувати різні міркування. Можливості виходу вгору воно не дає. Його функції дещо інші. Вони скоріше характеризуються поняттями «осмислення», «конструювання» та «управління».
Каузальне тіло представляє предмет особливого інтересу для ворожок, оскільки в ньому зашифрована щільна карма людини — конкретні події її зовнішнього життя та виразні переживання внутрішнього. Коли на обличчі людини «проступає печатка смерті», як іноді кажуть, це означає, що той, хто бачить цю «печатку», фактично розглянув та інтерпретував відповідний знак на каузальному тілі. Каузальне тіло іноді буває дуже активним та виразним. І тоді щодо цієї людини у оточуючих виникають всілякі передчуття, відчуття майбутніх подій тощо. Людина з сильним каузальним тілом — ласий шматок для психоаналітика, оскільки вона багато в чому живе під впливом конкретних подій свого минулого, докопавшись до яких і вивівши їх у свідомість разом з підсвідомою інтерпретацією, аналітик може скоригувати та нормалізувати енергетичні потоки, направивши їх у природне русло. Він скаже, наприклад, так: — «Звільнити лібідо з-під гніту інфантильної фіксації». Навпаки, у людини зі слабким каузальним тілом практично не буває передчуттів, віщих снів тощо. Але зате вона слабо пов'язана зі своїм минулим, яке не переслідує її довгими важкими хвостами, а, навпаки, швидко забувається в потоці поточних подій, який, однак, також сприймається людиною як не надто значний, хоч би як сильно події не акцентувалися в її ментальному або астральному тілах.
Завжди слід розрізняти сильне тіло і сильне тіло, кероване волею та свідомістю людини. Наприклад, у даному випадку сильне, але погано кероване каузальне тіло дає людину типу відьми-ворожки або чаклуна-маніпулятора, навколо яких постійно «щось» відбувається (тобто вихориться потоки щільної карми) і які безсумнівно впливають на чужі долі, але характер цього впливу та його результати далеко не завжди ними контролюються, особливо щодо себе особисто. Сильне кероване каузальне тіло дає мага-жерця або священика. Такі люди чітко проглядають найближче майбутнє щільного плану і впливають на нього безпосередньо, але в розумних межах. Тобто не призводячи до сильного збурення щільного кармічного потоку. Однак слабкість каузального тіла (і, відповідно, погане бачення щільної карми) не завжди означає малу реалізаційну владу або низьку духовність — деякі маги працюють на наступному рівні.
Буддхіальне тіло містить інформацію, що стосується тонкої карми, тобто основних сюжетів, відповідно до яких розвиваються щільні події. Буддхіальне тіло становить основний інтерес для вихователів, духівників та психологів, які прагнуть змінити фундаментальні психічні структури в людині та відповідні життєві сюжети, тісно пов'язані з її основними життєвими позиціями, етикою та конкретними способами світосприйняття.
Навколо людини з сильним буддхіальним тілом виникає характерна екзистенційно-психологічна напруга, в якій оточуючі втрачають свої звичайні захисти і починають щиро говорити про те, що їх найбільше хвилює, але обговорюють не конкретні події та проблеми (каузальне тіло), а свої психологічні труднощі, сумнівні життєві позиції, проблеми свого загального розвитку тощо, словом, все те, що можна назвати методологією життєвого шляху — зовнішнього та внутрішнього. Зустрічі з такою людиною можуть сильно змінити життя, але ломка, що передує такій зміні, виявиться значною і, швидше за все, супроводжуватиметься сильною зміною характеру та світосприйняття. Втім, на орбіту людини з сильним буддхіальним тілом найчастіше потрапляють люди вже в стані глибокої кризи. Чи допоможе він їм з неї вибратися, чи поглибить, залежить від рівня володіння цим тілом, що неможливо без прямої допомоги високого егрегора. Така людина може добре бачити тонку карму, і психологічна підґрунтя оточуючих їй найчастіше видно як на долоні — все, крім їхніх специфічних духовних проблем.
Навпаки, людина зі слабким буддхіальним тілом абсолютно не розуміє, навіщо стільки метушні навколо всієї цієї психології, яка для неї все одно що ворожіння на кавовій гущі для досвідченого атеїста. Її життєві позиції для неї не особливо суттєві, і вона не відчуває, що її життя в щільному плані є матеріалізацією (втіленням) певних сюжетів, які мають над нею фатальну владу, але від якої все ж хочеться якимось дивом вислизнути. Їй не заважає її характер, і вона не відчуває його влади над собою та своїми обставинами, а також необхідності щось змінювати в собі та своєму світосприйнятті. Їй погано видно характер оточуючих та майбутні сюжети їхнього життя, але знову-таки це не завжди є ознакою низького духовного рівня.
Атманічне тіло є оболонкою вищого «Я», Атмана, або Абсолюту в людині. В атманічному тілі зашифрована місія, або головна мета людини в даному житті, яка визначає (в рамках навколишньої реальності — тонкої та щільної) основні сюжети, записані в буддхіальному тілі. З атманічним тілом пов'язані вищі ідеали та фундаментальні релігійні та абстрактно-філософські життєві позиції людини, її особливий спосіб спілкування з Богом (релігійність у найінтимнішому сенсі слова) і тільки їй одній властивий світогляд, тобто спосіб сприйняття світу в цілому.
Людина з сильним атманічним тілом виразно (у всякому разі, для себе, але й часто для інших) відчуває в собі іскру Божу, або свій прямий зв'язок з Богом, і саме в цьому зв'язку бачить головний зміст свого життя. На високому рівні вона намагається долучити до свого Бога (точніше каналу зв'язку з Ним) свою паству. Для цієї людини незрозуміло, як можна жити без Бога і прагнути до чогось, крім Нього. Однак зв'язок з Абсолютом може здійснюватися по-різному, наприклад, через релігійно розуміні любов, знання, працю тощо. І тоді ці слова людина для себе вимовляє ніби з великої літери. Взагалі кажучи, сильне атманічне тіло не обов'язково означає духовний розвиток. Якщо воно некероване, людина може хаотично метатися в релігійних потоках, розмовляти тільки про Бога або досить піднесених матеріях, але нести при цьому в світ лише хаос, фанатизм і профанацію релігійної ідеї. Однак свідоме управління атманічним тілом досяжне лише частково і вимагає прямої допомоги кармічного егрегора. Тільки тоді людина може стати справжнім духовним учителем.
Слабкість атманічного тіла дає байдужість до релігії, у всякому разі, в усвідомленому людиною вигляді: молитви, високі медитації та розмови на абстрактно-релігійно-філософські теми її, швидше за все, надовго не приваблять, і що, власне, роблять інші люди в церкві, їй не завжди зрозуміло (за винятком моментів жебрацтва). Однак і цю людину не потрібно звинувачувати в бездуховності. Духовність означає слідування особистій еволюційній програмі, визначеній кармічним егрегором людини. А ця програма цілком може стосуватися роботи переважно з одним-двома тілами, в той час як інші маються на увазі сонно-дрімаючими. І іноді дуже високі душі з вкрай відповідальною програмою втілюються зі штучно приглушеними вищими тілами. Для них це втілення як би спуск в пекло, де їм ставиться цілком певне завдання в їхній внутрішній реальності, можливо, не має прямого відношення до духовності, але, тим не менш, грає важливу роль в еволюції людини.
