Егрегор, суспільство та людина

Егрегор і людина

Егрегор дає людині мету, сенс життя, волю і сили для існування. Яскраві приклади того, як віддане служіння егрегору дає буквально нелюдські сили:

• Літній актор, який у житті є повною розвалиною, але на сцені — чудовий виконавець.
• Мати, самотужки виховавша численну родину.
• Воїн, стійко витримуючий тортури ворога.

Однак не кожен егрегор здатний на це.

Перш ніж надати людині канал, егрегор часто випробовує її шляхом створення перешкод як у зовнішньому світі, так і всередині самої людини. Найпоширеніший тест: спочатку дати канал, а потім забрати його. Мета — зрозуміти, чи розчарується людина і відмовиться від можливостей, що відкрилися їй, чи продовжить до них прагнути (наприклад, у науці, мистецтві, спорті, або до членства в будь-якій спільноті).

Після відкриття каналу егрегор забезпечує людину думками, емоціями та силою. Натомість він починає певним чином програмувати її, забезпечуючи свою цілісність, існування та подальший розвиток. Тут діє суворий принцип: «не ходи в чужий монастир зі своїм уставом». Потрапляючи в новий колектив, людина має відчути його неписані закони та неухильно їх дотримуватися, інакше її просто виштовхне з цього колективу. Сильний егрегор, захищаючи себе від небажаного вторгнення, може навіть вплинути на зовнішні обставини життя людини, не давши їй можливості потрапити в колектив (наприклад, «випадково» скасується електричка).

Будь-яка людина, що має канал до егрегора, може впливати на нього безпосередньо (наприклад, через молитву, інтенсивне роздумування про долю колективу, побудову планів) або опосередковано, просто своїм способом життя. Будь-який вчинок людини, що служить егрегору, впливає на цей егрегор.

Таким чином, служіння егрегору відбувається безперервно, незалежно від того, думає людина про нього чи ні. Егрегор потребує ініціативи та творчості людини в усіх ситуаціях, зокрема, в її самостійному осмисленні їх. Тому егрегор не схильний давати точний і повний аналіз ситуацій та однозначні рекомендації щодо поведінки людини. Тільки в особливих випадках, коли ціна помилок занадто велика, егрегор (при сильному зв'язку між людиною та егрегором) може відключити свідомість, і людина буде діяти буквально як маріонетка.

Поводитися неетично по відношенню до егрегора (тобто не виконувати його вимоги) можна лише дуже короткий час. Егрегор швидко перекриває канали зв'язку і виштовхує людину: спочатку на нижчі рівні служіння, а потім і зовсім відмовляється від неї. Зіпсувати стосунки з егрегором набагато легше, ніж налагодити. З точки зору даного егрегора, етичною є така поведінка, яка допомагає виконати його кармічні завдання. Неетичною вважається те, що перешкоджає виконанню цієї програми.

Етика егрегора

Метою будь-якого виду пізнання є вироблення символічної мови, через яку егрегор може передавати людині енергетичну інформацію. Етика — це основний засіб, за допомогою якого егрегори керують людськими колективами та окремими людьми. Складність у тому, що кожна людина пов'язана з багатьма егрегорами. Кожен її вчинок так чи інакше впливає на всі пов'язані з нею егрегори, тому один і той же вчинок часто буває етичним з точки зору одного егрегора і неетичним з точки зору іншого.

Етику створює егрегор, а конкретні форми їй надає відповідний колектив. Етика егрегора стосується долі самого егрегора. Тому вона байдужа до долі окремого індивіда, принаймні, в тій її частині, яка не зачіпає інтереси даного егрегора.

Іншими словами, етика — це спроба усвідомлення того, що відбувається на рівні видимих явищ. Етику не слід плутати з мораллю. Мораль колективу — це раціоналізація даним колективом етики відповідного егрегора.

Мораль груба, схематична і статична. Природно, вона не може адекватно відображати етику егрегора. Мораль — це, так би мовити, кінець служіння, а не його початок. Людина, що служить егрегору і намагається раціоналізувати принципи своїх дій, приходить до тих чи інших моральних принципів. Однак зворотний перехід неможливий: людина, що слідує принципам моралі, не отримує канал в егрегор і не починає йому служити. Тому категорії моралі завжди сприймаються підростаючим поколінням як «липа».

Для людини, що не має каналу в егрегор, мораль в кращому випадку відіграє роль підказки, що допомагає поводитися так, щоб не накликати на себе гнів колективу. У гіршому — це ланцюги, що обмежують свободу. Мораль надзвичайно зручна для зловживань. Функція моралі, по ідеї, зводиться до того, щоб змусити членів колективу служити відповідному егрегору. Людину, яка завжди поводиться морально, важко дорікнути, але вона в принципі не може служити егрегору, який вимагає етичної поведінки, яка в кожній ситуації повинна бути особливою і творчою. Шаблони моралі в чистому вигляді в дійсності застосовуються рідко. Будь-яка ситуація складна, і слід спочатку побачити її якомога детальніше, а вже потім шукати етичний спосіб поведінки, а не схематизувати її заздалегідь моральними категоріями з метою прямого застосування моральних принципів.

Одна з основних етичних проблем — це вибір егрегора.

У кожної людини є найвищий егрегор серед її кармічних егрегорів. Все її життя в цілому, хоче вона того чи ні, — це служіння цьому егрегору. При цьому аморальна поведінка по відношенню до самого себе є неправильною реалізацією своєї кармічної програми, зокрема, служінням не тим егрегорам. Оточуючими така людина може розглядатися як абсолютно моральна. Її поведінка по відношенню до всіх егрегорів може бути цілком етичною, за єдиним винятком: вона неетична по відношенню до її вищого кармічного егрегора, який найчастіше не пов'язаний ні з яким конкретним колективом. Саме тому індивідуальна етика осягається так важко.

Сам егрегор, як правило, байдужий до приватних вчинків людини, але стежить за загальною лінією її життя, а саме, за зміною її основних егрегорів. При цьому передбачені не тільки егрегори, з якими буде пов'язана дана людина, а й рівень служіння (ширина каналу). Неетична поведінка по відношенню до кармічного егрегора призводить до того, що він буває змушений звузити канал зв'язку, і тоді людина не в силах виконати своє кармічне завдання по відношенню до даного егрегора.

Це робиться просто і заради навчання. Егрегор створює в захисному полі егоїстичного егрегора діру (про нього піде мова в подальшому). Ця діра псує енергетику останнього і не дає йому її залатати, доки той не зміниться належним чином. Подібний енергетичний витік — дуже важливий знак, за яким можна зрозуміти, в якому напрямку потрібно розширювати сутнісну свідомість і змінювати егоїстичний егрегор. Такі енергетичні діри в егоїстичному егрегорі бувають найрізноманітнішого роду, але найбільш типові дві: фатальна самотність і непрошена любов.

Однак підтримка широкого каналу зв'язку (інтенсивне служіння егрегору) вимагає від людини дуже багато чого. Щоб поводитися етично, людині необхідно вміти дуже точно оцінювати ситуації, в які вона потрапляє. Причому не тільки своїми очима, а й очима егрегора. Лише після цього егрегор дасть завдання, іноді досить складне, що стосується поведінки людини в цих ситуаціях. Будь-яке невиконання цього завдання буде неетичним.

Інтерес полягає в тому, що чим більше людина підключена до егрегора, тим більш творчими стають завдання, одержувані від егрегора, і тим складнішою та захопливішою стає егрегоріальна етика.

Чим же слід керуватися при виборі егрегорів та каналів до них? Егрегор слід вибирати, по можливості, відповідно до свого еволюційного рівня. Часом, однак, доводиться працювати і з егрегорами вищого або нижчого рівня. Тоді все ж часто залишається можливість вибрати тип служіння та канал, більш-менш відповідний своєму еволюційному рівню. Іди, куди тебе кличуть, але роби не те, що тебе просять, а максимум того, на що ти здатен.

Егоїстичний егрегор

Регулювання ролі егоїстичного егрегора надзвичайно важливе для всього життя людини, і тут дуже важко дати будь-які загальні рекомендації. Кармічно ця роль у різних людей варіюється в дуже широких межах.

• Деяким самою долею призначено керуватися загальноприйнятими нормами поведінки і плисти, так би мовити, за течією (їхній егоїстичний егрегор слабкий).
• На іншому полюсі знаходяться люди, яким кармічно зумовлене створення потужного егоїстичного егрегора, протиставлення себе середовищу, навколишнім тенденціям і моралі, а також створення своєї системи поведінки, етики, можливо, оригінальної філософії або своєрідного оточення. Для таких людей спроба пристосування (чого завжди вимагає середовище) згубна: пристосування виходить погано, а реалізувати себе не вдається. Нереалізація здібностей (тобто невикористання каналу зв'язку з егрегором) сильно обтяжує карму, незалежно від того, усвідомлює людина свої здібності чи ні. Геніальний письменник повинен писати романи, а не займатися сільськогосподарськими роботами.

Служіння егоїстичному егрегору не слід плутати з егоїзмом.

Егоїст (у звичайному розумінні слова) — це той, хто, отримуючи енергію каналами різних егрегорів (роботи, неформальних груп, сім'ї тощо), норовить віддавати її тільки егоїстичному. Це свого роду енергетичний вампір. Подібна поведінка призводить до того, що егрегори, не домігшись від нього служіння, прикривають канали зв'язку, і енергія від них перестає надходити. Зовні це виглядає досить непривабливо: таких людей виштовхує з різних неформальних колективів, а в формальних колективах їх дружно недолюблюють.

Будучи вигнаним з колективу (тобто відлученим від певного егрегора), людина може спробувати змінити свою манеру поведінки, а може продовжити ті самі дії, намагаючись впровадитися в наступний егрегор і використовувати його енергетику в своїх цілях. До пори до часу подібна поведінка може сходити з рук, але слід пам'ятати, що егрегор егрегору різниця: одні м'якші, інші жорсткіші, але переважна більшість з них сильніші за егоїстичний.

Однак є й інша, менш наївна лінія поведінки. Людина, відчуваючи слабкість егоїстичного егрегора, може спробувати впровадитися в бажаний для неї егрегор, використовуючи енергію інших егрегорів, яким вона служить і канали яких знаходяться в її розпорядженні. Типовий приклад — спроба завоювати прихильність жінки, використовуючи службове становище або професійні знання, скажімо, запрошення коханої на науковий семінар або пуск об'єкта. Іноді це дуже навіть допомагає.

З одного боку, такий підхід більш ефективний, оскільки використовується більше енергії. З іншого боку, використання значних енергетичних потоків в особистих цілях веде до сильного збільшення хаосу у всіх залучених егрегорах, і вони вживають відповідних заходів. Якщо дрібний особистий егоїзм не приверне особливої уваги великого егрегора, то значні енергетичні впливи, зокрема, втрати, безсумнівно будуть помічені, і буде відповідь на еквівалентному енергетичному рівні. Це положення шпигуна, що працює одночасно на кілька ворогуючих країн: рано чи пізно його обов'язково вб'ють (та й попереднє цій події життя буде досить нервовим), але до того він може доставити господарям чималу кількість клопоту та неприємностей.

Опис егоїстичного егрегора буде неповним, якщо не згадати про одну його особливість. Людина, що йому служить, має мінімальну свободу волі з усіх можливих: найчастіше вона стає рабом своїх бажань, тобто нижчих програм підсвідомості. Сили для подолання подібного рабства можна знайти лише в слідуванні більш високим цілям, ідеалам та в переключенні на вищий егрегор.